Портфоліо вчителя української мови та літератури Кочмар Ірини Олександрівни: Опис досвіду роботи

Використання елементів технології формування критичного мислення

на уроках української мови та літератури

як один з напрямів підвищення якості освіти

На сучасному етапі все очевиднішим стає те, що традиційна школа, орієнтована на передавання знань, умінь і навичок від покоління до покоління, від учителя до учня, не встигає за темпами їхнього нарощування. Фундаментальна мета сучасної освіти полягає не просто в наданні інформації учням, а в тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення[3]. Освіта орієнтована на майбутнє, яке не може бути наперед визначеним, а отже, першочерговим є розвиток того типу мислення, що дає змогу адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, які можуть виникнути. Таким чином, розвиток критичного мислення стає найактуальнішим за часів інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних або інших обставин, без ефективного вирішення проблем, значна частина яких не передбачувана.

Теоретичні положення технології розвитку критичного мислення розглянуто в роботах відомих зарубіжних учених М.Лімпана, А. Кроуфорда, С. Метьюза, Р. Стернберга, Д.Дьюї, які розглядають процес оволодіння критичним мисленням як набуття компетентності і її реалізації з урахуванням системи вищих індивідуальних і суспільних цінностей та ідеалів.

Технологією критичного мислення як освітньою інновацією зацікавилися в Україні в середині 90-х років ХХ століття. Серед авторів, які досліджували цю проблему, — О. Пехота, О. Пометун, Л. Пироженко, С. Терно, Т.Дятленко, В. Олійник, М. Шеремет, І. Зязюн. Вони розглядали проблему формування критичного мислення в контексті оновлення змісту освіти і впровадження новітніх освітніх технологій у вітчизняній школі.

Моє завдання як педагога - сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них критичного мислення. На мою думку, учні мають не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитувати, досліджувати, творити. Якщо урок орієнтовано на досягнення конкретних цілей і добре організовано, учні засвоюють матеріал найбільш повно й з користю для себе. Навчання, результати якого можна використовувати, причому протягом значного часу, - це набагато ефективніший шлях використання часу, ресурсів педагога, аніж навчання, результати якого швидко забуваються, оскільки вони не розвиваються та не використовуються на практиці.

Відомий німецький педагог А.Дістервег зазначав: «Розвиток і освіта жодній людині не можуть бути дані чи повідомлені. Той, хто бажає до них долучитися, повинен досягти цього власною діяльністю, власними силами, власним напруженням»[11].

У статті 12 Закону України «Про освіту» [2] після опису компетентностей наведений перелік наскрізних умінь, серед яких важливе місце посідає вміння критично й системно мислити. У Державному стандарті базової середньої освіти[1] це наскрізне вміння конкретизовано таким чином: критично і системно мислити, що виявляється у визначенні характерних ознак явищ, подій, ідей, їх взаємозв’язків, умінні аналізувати та оцінювати доказовість і вагомість аргументів у судженнях, зважати на протилежні думки та контраргументи, розрізняти факти, їх інтерпретації, розпізнавати спроби маніпулювання даними, використовуючи різноманітні ресурси і способи оцінювання якості доказів, надійності джерел і достовірності інформації. І тому сучасна школа потребує створення освітнього простору, спрямованого на виховання конкурентоспроможної особистості, котра зуміє розробляти свої життєві плани, самостійно використовувати знання для розв’язання проблем. У цьому сенсі є очевидною життєва необхідність формування критичного мислення для вітчизняної освітньої системи.

Ще в середині минулого століття швейцарський психолог Ж. Піаже продемонстрував, що ми вчимося, осмислюючи світ у термінах тих понять, якими вже володіємо [10]. У процесі осмислення, усвідомлення навколишнього світу люди змінюють старі поняття і таким чином ще більше збагачують свою здатність усвідомлювати свої контакти зі світом у майбутньому. У 70-80-х роках ХХ століття когнітивні психологи поширили ідеї Ж. Піаже на методику викладання. Критичне мислення дозволяє учням обмірковувати власні думки та причини виникнення тієї чи іншої точки зору. Це означає, що діти обдумують те, яким чином вони приходять до власних рішень або до розв’язання проблем. Це означає, що думки свідомо спрямовані на певну мету. Такі міркування та ідеї ґрунтуються на логіці, надійній і достовірній інформації, яка збирається з багатьох джерел.

Технологія розвитку критичного мислення — педагогічна система, спрямована на формування у школярів аналітичного мислення [7]. Мета цієї технології – навчити такого сприйняття навчального матеріалу, у процесі якого інформацію, яку отримує учень, можна розуміти, сприймати, порівняти з особистим досвідом і на її ґрунті формувати своє аналітичне судження. Ця технологія має унікальний набір прийомів і технік, які дозволяють на уроці створювати ситуацію мислення.

Технологія розвитку критичного мислення зорієнтована на співпрацю вчителя й учня, діяльнісну участь самого учня, на створення комфортних умов, які знімають психологічну напругу[9]. Працюючи за нею, учень реалізує свої потреби й можливості, вчиться вирішувати свої проблеми самостійно, а також навчається способам оцінки своєї власної діяльності. Використовуючи технологію розвитку критичне мислення на уроках української мови та літератури, учитель розвиває особистість учня у першу чергу при безпосередньому вивченні мови й літератури, у результаті чого відбувається формування комунікативної компетенції, що забезпечує комфортні умови для пізнавальної діяльності й самовдосконалення.

Організація навчально-пізнавальної діяльності школярів на основі критичного мислення, зокрема, й під час вивчення української мови та літератури, розглядається сьогодні як важливий дидактичний напрям, у якому домінують пошук чіткої постановки питання, обґрунтування, формулювання, твердження, альтернатив; прагнення до максимально важливої для даного предмета точності; використання надійних джерел та посилання на них; дотримання основної теми, цілісний розгляд ситуації; утримання в полі уваги вихідного (основного) завдання; вибір точки зору, позиції та її зміна при наявності достатніх підстав; послідовний розгляд частин складного цілого; вплив сприйняття й розуміння щодо чужих почуттів, рівня знань і глибини суджень, схильність до застосування навичок критичного мислення у житті.[4,11].

Використання технології формування критичного мислення висуває певні вимоги щодо структури уроку. Такий урок складається з трьох фаз:

1.Фаза актуалізації (виклик) має на меті актуалізувати в пам'яті уже наявні знання, неформальним шляхом оцінити те, що учні знають, установити мету навчання, зосередити увагу на темі, представити контекст для розуміння нових ідей.

2. Фаза побудови знань (реалізація смислу) має на меті порівняти очікування учнів з тим, що вивчається, переглянути очікування, виявити основні моменти, відстежити процеси мислення, зробити висновки, поєднати зміст уроку з особистим досвідом учнів, поставити запитання до вивченого на уроці.

3. Фаза консолідації (рефлексія) має на меті узагальнити основні ідеї, інтерпретувати визначені ідеї, обмінятися думками, виявити особисте ставлення, апробувати ідеї, оцінити процес навчання[3].

Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв’язання задач, проблем, оцінки ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Тому такі уроки, де це постійно відбувається, створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення. Якщо ж планувати етапи уроку з використанням на них відповідних специфічних форм та методів технології формування та розвитку критичного мислення, то результат буде ще більш високим. На уроках використовую найбільш поширені методи розвитку критичного мислення:

- структурований огляд – коротка лекція, повідомлення, що дається на початку уроку, щоб розбудити в учнів зацікавленість, представити ключові поняття та підготувати до засвоєння матеріалу;

- лінія цінностей – різновид кооперативної діяльності, який допомагає виявити думки учнів з проблемних питань;

- метод недостатньої інформації – форма роботи, коли учням спеціально слід давати не всю інформацію, потрібну для вирішення поставленого навчального завдання. Інформацію, якої не вистачає, учні мають отримати під керівництвом учителя;

- діаграма Венна — техніка графічного подання інформації, що виявляється при обговоренні двох ідей або текстів, між якими існують загальні та відмінні риси. Інформацію подано у вигляді двох або кількох кіл, які накладають одне на одне пропорційно до збігу/відмінностей, виявлених у процесі обговорення;

- метод спільного опитування – один із способів, що дозволяє організувати глибоке обговорення літературного твору;

- метод несподіваної заборони – форма роботи, за якої для розв'язання навчального завдання слід заборонити використовувати будь-який елемент. Його використання провокує учнів на проведення аналогій, допомагає здолати інерційність мислення.

- обмін завданнями – форма роботи, у ході якої учні однієї групи готують запитання для учнів інших груп.

Серед прийомів, які використовую на уроках української мови та літератури, можна виділити такі:

- логічний ланцюжок - прийом, який полягає в тому, що при наведенні фактів, правил чи пропозицій вказуються їхні причини, які також мають причини виникнення. Відбувається поступове виявлення першопричин аж до початкової стадії. Увесь ланцюжок подій чи фактів побудований у хронологічному порядку. Впровадження логічного ланцюжка в ігровій формі дає змогу розвинути уяву, спостережливість та навчитися аргументувати власні думки. Прийом допомагає структурувати великі обсяги інформації та виводити закономірності явищ та подій.

- Думай, збирайсь, ділись - класичний інструмент для побудови ефективної дискусії та для взаємодії між однокласниками. Діти навчаться думати, перш ніж говорити, оформлювати думки у письмовому форматі, вести конструктивний діалог, брати до уваги чужі думки та корегувати власні висновки на основі цього, виступати перед публікою, виголошуючи командне рішення.

- Акваріум – вправа, яка допоможе навчити робити висновки з урахуванням точки зору співрозмовників, покаже, як переосмислити власні думки після отримання нової інформації. Ця стратегія особливо корисна, коли потрібно залучити до бесіди увесь клас та важливо налагодити продуктивну комунікацію серед школярів. Вправа може стати опорною точкою, підготовчим етапом виконання більш складного завдання.

- ЗаХіД - прийом критичного мислення, який можна адаптувати до індивідуальної, парної чи колективної роботи. Це візуальний упорядник, який допоможе учням організувати інформацію до, у процесі та після вивчення конкретної теми. Такий підхід використовується на початку тематичного блоку, для активації набутих раніше знань та для контролю засвоєння матеріалу. Учні мають відповісти на питання: що я Знаю про тему, що Хочу дізнатись та що Дізнався.

Знання мають тривалий характер, якщо учень переформулює ідею, інформацію, пояснення чого-небудь із використанням особистого словника, що створює особистий осмислений контекст вивченого. Використання в цей час різноманітних засобів інтегрування нової інформації призводить до більш гнучких конструкцій, які можна ефективно і цілеспрямовано застосовувати в майбутньому[5]. Особливостями навчального процесу, побудованого на засадах критичного мислення, є такі:

- у навчання включаються завдання, розв’язання яких потребує мислення вищого рівня;

- навчальний процес обов’язково організовується як дослідження учнями певної теми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії;

- результатом навчання є вироблення власних суджень через застосування певних прийомів мислення;

- викладання є оцінюванням результатів із використанням зворотного зв’язку «учні – вчитель»;

- критичне мислення потребує навичок оперування доводами та формування умовиводами;

- відповідальність вимагає достатньої мотивації учнів до розв’язання певних проблем.

Як приклади використання елементів технології розвитку критичного мислення на уроках української мови та літератури можна навести такі приклади:

- використання технологічної карти уроку для встановлення мети уроку на етапі актуалізації та оцінки процесу навчання на етапі консолідації (додаток 1).

- використання картки неповної інформації під час вивчення теми «Дієприкметник як особлива форма дієслова»

(додаток 2);

- мультимедійні презентації до уроків (додаток 3)

Таким чином, технологія формування критичного мислення передбачає:

· акцент на пошук і самостійне отримання знань;

· активне використання попереднього досвіду і знань;

· заохочення висловлювань власної точки зору, власної позиції, обмін думками на всіх рівнях взаємодії;

· створення умов для аргументації зроблених висновків, суджень, позицій;

· стимулювання спроб перевірки і застосування нових знань і досвіду.

Роль учителя полягає:

· у спрямуванні зусиль здобувачів освіти на пошук рішення;

· у зіштовхуванні різних суджень;

· у створені умов для прийняття самостійних рішень;

· у підготовці нових проблемних пізнавальних ситуацій всередині вже існуючих.

Технологія формування критичного мислення школярів у процесі вивчення української мови та літератури передбачає формування пізнавального інтересу шляхом розвитку внутрішньої мотивації до цілеспрямованого навчання, підтримку пізнавальної активності учнів, спонукання їх до порівняння отриманої інформації з особистим досвідом і на її ґрунті формування аналітичних суджень.

Список використаних джерел:

1.Державний стандарт базової середньої освіти.- Режим доступу:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/nova-ukrayinska-shkola/derzhavnij-standart-bazovoyi-serednoyi-osviti

2. Закон України «Про освіту». – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text

3.Кроуфорд А., Саул В. Технології розвитку критичного мислення/А.Кроуфорд, В.Саул.- К.: Плеяди, 2006. – 220с.

4. Кульчицька Н. Що таке критичне мислення і як його розвинути/Н.Кульчицька. – Режим доступу: http://metod.gi.edu.ua/resursy/navchayemos/item/34-shcho-take-krytychne-myslennya-i-yak-yoho-rozvynuty

5. Мельник С. Ключові компетентності:визначення та зміст[Електронний ресурс] / С. Мельник. – Режим доступу: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/journal/2008-03/08msacdc.pdf

6.Мірошник С. Компетентнісний підхід у навчанні української літератури на основі впровадження технології розвитку критичного мислення[Електронний ресурс]/С. Мірошник. – Режим доступу: http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku/14/statti/miroshnik.htm

7. Пометун О. Як розвивати критичне мислення/ О.Пометун.– Режим доступу: https://nus.org.ua/articles/krytychne-myslennya-2/

8.Раковська М. Інтерактивне навчання в сучасному освітньому процесі[Електронний ресурс] /М.Раковська. – Режим доступу: . http://www.pdaa.edu.ua/np/pdf3/26.pdf

9. Терно С. Критичне мислення – середньовічна відсталість?

[Електронний ресурс]/С. Терно. – Наукові праці історичного

факультету Запорізького національного університету . - 2013, вип.

XXXVII. – С.301-306. – Режим доступу:

http://istznu.org/dc/file.php?host_id=1&path=/page/issues/37/

10. Усе про мотивацію/уклад. А.Г. Дербеньова. – Х.:Вид. група «Основа», 2012. – 207с.

11. Хроменко І. Використання технології розвитку критичного мислення на уроках літератури [Електронний ресурс]//І.Хроменко. – Режим доступу: http://zl.kiev.ua/upload/trening%E2%84%962.pdf

Додаток 1

Тема

Девіз уроку

Завдання уроку

Дієприкметник як особлива форма дієслова

Робіть цей світ добрішим!

- з'ясувати, що таке дієприкметник;

- навчитися знаходити дієприкметник у реченні

- визначити морфологічні ознаки

дієприкметника;

- простежити за його використанням у мовленні;

- довести, що доброта врятує світ.

Тема

Очікувані результати

Андрій Малишко «Вчителька».

Краса й велич учительської праці

- уміти виразно читати й аналізувати поезію

- з’ясувати відмінності між віршем і піснею

- уміти зв’язно висловлювати свої думки

- розкрити роль учителя в суспільстві

Тема уроку

Комунікативна тема

Мета уроку

Очікувані результати

Особливості структури

й семантики складних

речень

Щастя в усіх його вимірах

Поглибити знання про складне речення та його ознаки, будову, інтонаційні особливості, удосконалювати пунктуаційні навички, навички роботи з тестовими завданнями, розвивати зв'язне мовлення,

виховувати кращі моральні якості

Ø Розрізняти прості неускладнені, прості ускладнені, складні речення.

Ø Розрізняти ССР, СПР, БСР, доречно використовувати їх у мовленні.

Ø Пояснювати розділові знаки у СР.

Ø Визначити концепт ЩАСТЯ (що є щастя в нашій свідомості)

Додаток 2

Робота з карткою

слово	Дієслівні ознаки	знаю	не знаю	Прикметникові ознаки	знаю	не знаю
Існуючий (той, який існує тепер, сам)	вид	Нед.		число	Одн.
	час	Теп.		рід	Чол.
	стан		Акт.	відмінок	Н.
Нагрітий (той, якого вже нагрів хтось)	вид	Док.		число	Одн.
	час	Мин.		рід	Чол.
	стан		Пас.	відмінок	Н.